Професійне  вигорання педагога:

ознаки, причини, способи виходу

Професійне вигорання — це стан виснаження особистості, спричинений надмірними завданнями, що ставить природне чи професійне середовище та який   характеризується    зневірою у власній професійності, фізичною й емоційною втомою, почуттям нереалізованості.

На  думку психологів, типовий комплекс вигорання складається з таких проявів, як стомлюваність, головний біль, знижений імунітет, дратівливість, зміна поведінки, а також відчуття постійної нудьги й утрати бажань

.

Професійне  вигорання містить чотири типи проявів:

•  Фізичні прояви — домінує почуття стомлюваності, мають місце ігнорування фізичної активності, порушення сну, втрата апетиту й ваги, зниження сексуальних бажань, часті захворювання без явних причин, можливе зловживання алкоголем, ліками, палінням.

• Емоційні прояви — виникають труднощі в розслабленні, спостерігається постійне почуття нудьги, поганий настрій, відчувається присутність негативних думок, з'являються тривалі образи (постійне почуття самотності або ізоляції, пустоти, страхи), які повторюються.

• Родинні й суспільні прояви — знижене зацікавлення членами родини, роздратування або прояви злості на членів родини, проведення більшої частини часу поза межами дому, протидія спільному відпочинку, надмірне зацікавлення телебаченням як способом утечі від проблем. 

• Прояви, пов'язані з роботою, — втрата натхнення; відчуття, що завжди бракує часу на щось; боязнь перед щоденним виходом на роботу; зростаюче почуття некомпетентності; наростаюче незадоволення роботою; постійна злість і бажання образити працівників,  колег; потреба часто дивитися на годинник; труднощі у вираженні довіри; нездатність приймати рішення.

Є стереотипи, що пришвидшують вигорання та перешкоджають роботі педагога:

• про спокій (педагог завжди має бути спокійним, урівноваженим);

• про стриманість (педагог завжди має бути стриманим і тримати дистанцію);

• про необхідність приховувати почуття, які можна усвідомити й контролювати;

• про педагогічну самопожертву, що виявляється в налаштованості педагога на цілковиту віддачу роботі, прагненні забути про всіх і жити тільки інтересами навчального закладу.

Ознаками емоційного виснаження є такі відчуття:

• на закінчення робочого дня людина почуває себе використаною;

• виникає почуття емоційної вичерпаності;

• устаючи зранку, людина почуває себе вже втомленою, знаючи, що попереду—робочий день;

• дуже виснажує щоденна праця з людьми;

• у людини складається враження, що вона занадто багато працює;

• їй здається, що вона вже досягла межі своєї мудрості.

• байдужість до людей, з якими вона співпрацює;

• не здатна успішно розв'язати проблеми;

• не має відчуття, що робота позитивно впливає на життя;

• не має відчуття наявності в собі великого запасу енергії;

• не може розслабитися;

• не має відчуття задоволення від співпраці зі своїми колегами;

• не має відчуття досягнення значних успіхів;

Причини професійного вигорання

Серед численних причин появи стану вигорання можна назвати такі:

•        великий обсяг роботи, надмірна кількість обов'язків;

•        над-контроль, над відповідальність;

•        відсутність результату або оцінки праці з боку адміністрації;

•        низька оплата праці;

•        відчуття наближення старості, «криза віку»;

•        помилка при виборі роботи, розчарування;

•        інертне середовище;

•        невміння бачити альтернативу;

•        обмеження кола діяльності;

•        домашні клопоти;

•        невміння «виходити з ролі вчителя»;

•        необ'єктивна самооцінка;

•        страх перед критикою;

•        брак якості підвищення кваліфікації;

•        присвоєння перемог працівника іншими людьми тощо.

За визначенням американських психологів,  процес вигорання містить 5 фаз (етапів):

1.Етап «медового місяця»—характеризується бажанням працювати з підвищеним ентузіазмом, з повною самовіддачею; помітна деяка ідеалізація того, чим займається людина.

2.Фаза пробудження — з'являється розуміння того, що «не все так легко, красиво, не все залежить від мене», робота йде з меншою енергією.

3.Фаза жорсткості (тертя) — погіршуються контакти, виникають конфлікти, зникає взаєморозуміння.

4.Фаза випалювання — характеризується станом депресії, відчуттям пустоти, втомою.

5.Фаза відродження — етап «лікування ран», вихід зі стану вигорання.

Як уберегтися від професійного вигорання

1.Визначайте собі реалістичні цілі. Перспективні наміри підкріплюйте частковими цілями, які можна виміряти й осягнути, розписати на день, тиждень, місяць.

2. Добре відпочивайте!  Виїздіть на природу.

3. Керуйте часом, добре плануйте день; знаходьте час на  роздуми.

4. Дивіться на проблеми, що з'явилися, з різних точок зору.

5. Усвідомлюйте власні недоліки.

6. Будьте чуйними до власних фізичних, психічних,, емоціональних, духовних, а також суспільних потреб.

7. Звертайте увагу на дрібні радості щоденного життя.

8. Будуйте приємні стосунки з іншими.

9. Розвивайте почуття гумору.

10. Звертайте увагу на власні досягнення, навіть у найдрібніших справах.

11. Цінуйте достоїнства й досягнення інших людей.

12. Умійте переключати свою увагу й відволікатися від роботи. Прогулянка в парку наодинці чи читання книжки дозволять Вам спокійно зібратися з думками.

13. Не змішуйте професійні справи з особистими. Робочі проблеми залишайте на роботі.

14. Навчайтеся чогось нового. Не піддавайтеся рутині. Навчіться не тільки віддавати, але й брати — користуватися допомогою інших.

15.Пізнавайте себе! Ніхто не є досконалим. Важливо знати свої слабкі й сильні сторони.

16. Співпрацюйте з колегами.

17. Подбайте про справжню оздоровлювальну відпустку один раз на рік.

18. Не бійтеся помилятись! Пам'ятайте, що від помилок ніхто не застрахований.

Перевірте себе

Вправа-тест «Ризик вигорання»

Кожна людина має знати свій потенціал, щоб ефективно використати свої можливості, а також знати й слабкі сторони, щоб нейтралізувати їх. Тому психодіагностика, запропонована вам, допоможе  пізнати себе.

На запитання дайте відповідь «ТАК» або «НІ».

1)Ви спите менше ніж 7 год.

2)Чи часто у вас виникає відчуття, що не встигнете зробити всього необхідного?

3)Чи лякає вас наближення свят, дня народження через те, що доведеться витрачати всі сили на підготовку?

4)Чи часто ви виконуєте одночасно кілька робіт?

5)Чи часто ви забуваєте речі, час зустрічі, гаманець, коли поспішаєте?

6)Чи часто ви змушуєте себе щось з'їсти (перекусити), аби мати сили працювати?

7)У стані емоційного розладу чи намагаєтеся ви заспокоїти себе за допомогою цигарки, таблетки або ковтка вина?

8) Чи спадає вам на думку, що ви втратили смак до життя?

9) Чи вам усе складніше приймати рішення?

10)Чи виникає у вашому сімейному житті все більше й більше негативних моментів?

Результат: якщо шість і більше відповідей «ТАК», то ви вже перетнули межу кризи, стали на шлях, який веде до вигорання.

Підготувала  методист  Мединська Н.Л.